Ельбрус Тедеєв: «Заради перемоги потрібно влаштувати революцію на килимі»

14.09.2011 | Олександра Васильчук

Президент Асоціації спортивної боротьби України про готовність команди до ЧС

- Останні два навчально-тренувальних збори пройшли на дуже хорошому рівні. Думаю команда максимально наблизилася до піку форми, але пік форми повинен бути вже в Стамбулі на килимі. - Починає Ельбрус Сосланович - Тепер важливо, що б була психологічна готовність, що б забули про минулі травми, про програші. На килимі, ніхто крім тебе перемогу не принесе, ні суддя, ні тренер - тільки ти сам! Йти до перемоги потрібно революційними методами. А революцію на килимі роблять руки, ноги борця і звичайно ж мізки. Не можна стояти і когось чекати, треба першим йти на барикади. Якщо у суперника захисна тактика боротьби, то потрібно наступати, руйнувати стіни, захоплювати в полон. В арсеналі має бути максимальна кількість прийомів. Що б вирвати перемогу, завоювати ліцензії! На цьому Чемпіонаті Світу перемога просто так нікому не дасться, тільки революційними методами.

- Ви тричі ставали Чемпіоном Світу, поділіться секретом підготовки?
- Як я вже говорив, важливо зберегти пік форми до перших стартів. Ми дуже потужно готувалися в будні дні, тренувалися по максимуму, щодня виконуючи той обсяг роботи, який дозволив би перемогти. У порівнянні з щоденними навантаженнями на навчально-тренувальних зборах було навіть легше. Це дуже важливо багато працювати, не шкодуючи себе.

- А психологічно, як краще підвести себе до потрібної кондиції?
- Виходячи на борцівський килим потрібно вміти завести себе, без допомоги тренера. Звичайно, коли поряд є наставник, якого ти поважаєш, то і тобі на килимі легше. Але все ж таки розраховувати потрібно на себе, налаштуватися, що б змести суперника з килима, що б не дати йому життя ні на одному сантиметрі килима.

- Туреччина відома агресивністю вболівальників, нашим хлопцям буде не солодко в Стамбулі.
- Це свята справа почути цей рев, я б із задоволенням ще раз вийшов під такий гул. Мене це дуже заводило. Наші хлопці теж вже звикли до цього і в пасивності помічені не були. Не важливо якою мовою вирують трибуни, треба уявити, що це тебе підтримують. Нормального цілеспрямованого спортсмена така реакція публіки тільки заводить.