Руслан Савлохов: «Стаднику завадило розуміння, що його обікрали»

18.03.2010 | Іван Вербицький

Неприємності для української команди почалися ще до вильоту в російську столицю.

Так вже вийшло, що Кубок світу в Москві, де українська збірна посіла четверте місце, носив для нашої команди трохи сумний відтінок. Одним з останніх рішень абсурдного правління Юрія Павленка на посаді міністра у справах сім'ї, молоді та спорту була відмова Асоціації спортивної боротьби України в продовженні статусу національної. Якщо згадати, що трохи раніше Мінмолспорт не надав відповідного статусу Федерації тенісу України, то такі кроки агонізуючого складу міністерства більше були схожі на зведення особистих рахунків.

«Чого можна очікувати від міністерства, якщо його очолюють люди, які практично стали ворогами спорту? - Прокоментував дану ситуацію президент Асоціації спортивної боротьби України Ельбрус Тедеєв офіційному сайту Асоціації. - Втім, статус «національної» - питання часу. Олімпійські Ігри у Ванкувері ще раз довели фактичну бездіяльність міністерства. Мені було б соромно дивитися в очі нашим співвітчизникам. Цю роботу повинні виконувати морально відповідальні люди, які не тільки можуть ходити в олімпійській екіпіровці за спинами чемпіонів, але і робити все, щоб спортсмени відчували себе потрібними державі ».

Втім, як відомо, вчора епоха правління Павленко на посту керівника Мінмолспорта завершилася. Його замінив Равіль Сафіуллін. А отже, є надія, що Асоціації, яку на міжнародному рівні представляє одна з найбільш успішних збірних, нададуть заслужений статус.

Набагато складніше буде вирішити свої особисті проблеми срібному призеру Олімпіади в Пекіні Андрію Стаднику. Як відомо, в ніч з 22 на 23 лютого злодюжки пограбували львівську квартиру Стадників, витягши з житла речей на суму 57 тисяч доларів США. Але найсумніше, що разом з іншими цінностями були поцуплені дві олімпійські медалі, здобуті на Іграх в Пекіні-2008 Андрієм і його дружиною Марією. Логічно, що до Москви Андрій вирушив з думками, далекими від боротьби.
Але справжня біда з українською командою сталася вже безпосередньо в російській столиці. Прямо в залі стало погано генеральному секретарю Асоціації спортивної боротьби України Леонтію Гадайчуку. Леонтій Юрійович був госпіталізований, а лікарі констатували у нього інфаркт. Оскільки дорога стала кожна секунда, консиліум прийняв рішення оперувати пана Гадайчука. На щастя, операція пройшла успішно, загроза життю минула. «Всі ми чекаємо, коли Леонтій Юрійович повернеться на своє робоче місце» - каже головний тренер збірної України Руслан Савлохов.

Але, незважаючи на чисельні неприємності, на Кубку світу Україна виглядала гідно. Перемігши у груповому турнірі команди Туреччини (4:3) і Білорусі (5:2), при поразці від Росії (1:6), підопічні Савлохова отримали право боротися за третє місце з чинним володарем трофею - командою Азербайджану. На жаль, повівши після двох стартових сутичок з рахунком 2:0 (свої поєдинки виграли представник вагової категорії до 55 кг Микола Айвазян та Василь Федоришин, який виступає у вазі до 60 кг), наступні п'ять українські борці програли.

Таким чином, Україна стала четвертою. Результат, в принципі, непоганий, враховуючи, що попереду виявилися тільки насправді великі борцівські країни - Росія, Іран та Азербайджан. Разом з тим, підбиваючи підсумки московського вояжу з кореспондентом «СПОРТглавред», Руслан Савлохов був досить самокритичним.

- Зізнаюся, чи не вперше за останні роки всі учасники світового кубку приїхали найсильнішими складами, - починає розмову Руслан Сосланович. - Ми в Москву повезли трьох досвідчених борців - призерів Олімпіади-2008 Василя Федоришина (до 60 кг), Андрія Стадника (до 66 кг) та Тараса Данько (до 84 кг). Разом з ними виступали молоді Микола Айвазян (до 55 кг), Джамбулі Цотадзе (до 74 кг) та Павло Олійник (до 96 кг). Найважчий вага - до 120 кг - представляв ще не набравший оптимальної форми Іван Іщенко. Нагадаю, що Ваня переніс тяжку операцію і не виступав більше року.

Згідно жеребу, нам у груповому турнірі випало боротися з основним фаворитом - збірною Росії. Мабуть, росіяни теж вважали нас головним суперником, оскільки на стартову зустріч з білорусами вони виставили другий склад. З нами боролася вже повноцінна основа. Так вийшло, що нам вдалося виграти лише одну сутичку - Стадник переміг Адама Батирова. Хоча були шанси на перемогу й у Айвазяна, якому протистояв чинний чемпіон Європи Нариман Ісрапілов.

- У протистоянні Україна - Росія найбільш очікуваною була зустріч Василя Федоришина та Бесіка Кудухова ...
- Важко сказати, що Вася програв цю сутичку. Поєдинок був рівним, але Федоришин поступився за жеребкуванням. В обох періодах рахунок був 0:0 і обидва рази право брати захоплення за ногу випадало Кудухову. Подібне відбулося також у півфіналі чемпіонаті світу-2009. Тому у мене є всі підстави говорити, що у зустрічах Бесік і Василя росіянин попереду 2:0 виключно за везінням. Був би жереб більш прихильний до нашого борця, попереду з таким же рахунком міг бути він.
Хоча сама сутичка Кудухова і Федоришина вийшла дуже цікавою. Росіянин молодий, агресивний, він більше атакував. Але Вася вже добре вивчив його манеру, тому відмінно захищався. Більш того, Бесік допустив кілька помилок, які Федоришин цілком міг використовувати і взяти бали. Але дрібні тактичні прорахунки не дозволили цього зробити. Втім, нічого страшного. Думаю, що це суперництво триватиме до Олімпіади-2012.

Якщо судити суто з протокольної частини, то в України були всі шанси зайняти третє місце. За рахунку 2:0 на нашу користь у зустрічі з Азербайджаном Стадник здавався явним фаворитом сутички з бронзовим призером чемпіонату Європи-2008 Емінемом Азізовим. Але Андрій програв, а за ним поступилися і всі інші ...

Дійсно, після того, як Айвазян здолав бронзового призера минулорічного чемпіонату світу серед юніорів Яшар Алієва, а Федоришин впорався з володарем срібла тої першості Агахусейном Мустафаєвим, у нас були всі підстави сподіватися на загальну перемогу. Але що сталося зі Стадником у зустрічі з Азізовим, мені важко пояснити і зараз. У цій зустрічі я не побачив того Стадника, якого ми звично бачимо на килимі. Андрія наче підмінили. Він проводив якісь незрозумілі для мене прийоми. Складно сказати, в чому причина. Можливо, справа в психології. Не кожна людина зможе спокійно змагатися, розуміючи, що вдома на нього чекає обкрадена квартира.

Разом з тим, три попередні поєдинки Стадник провів блискуче. Спочатку він здолав молодого турка Болата Ясина, потім виграв у двічі призера чемпіонатів Європи в категорії до 60 кг Адама Батирова з Росії. Але особливо відзначив би сутичку Андрія з чемпіоном Європи 2007 року Альбертом Батировим з Білорусі. Гарний поєдинок, який Стадник в третьому періоді виграв на туше. А потім - незрозуміла ця сутичка з Азізовим. Звичайно, виграй її Андрій - ми повели б 3:0. А це вже не тільки велику перевагу в рахунку, але й психологічний заряд для тих, хто боровся слідом.

Звичайно, такий різкий контраст у виступах мене як головного тренера не може не хвилювати. Виграти у трьох сильних опонентів, а потім поступитися слабшому? Впевнений, що Стадник зобов'язаний був вигравати у Азізова в будь-якому стані. Мабуть, треба щось змінювати в психологічному настрої на сутички. Буду спілкуватися з Андрієм і спробую з'ясувати, що з ним відбувається насправді.

- Тарас Данько на Кубку світу дві сутички виграв, дві програв. Як оцінюєте його виступ?
- Як гідний. Тарас відборовся на своєму високому рівні. Данько виграв у турка Сердара Боке і білоруса Сослана Гатцієва. Це сильні суперники. Програв він титулованим опонентам - чемпіону світу серед юніорів 2008 Абдусаламу Гадісову з Росії та призеру двох чемпіонатів Європи Наурузу Темрезову з Азербайджану. Це ті програші, після яких у тренер немає претензій до підопічного. Гідні суперники і гідна боротьба, та ще й за умови, що були спірні моменти, пов'язані із суддівством.

- Так чи інакше, Стадник та Федоришин виграли по три сутички і програли лише по одній. У Данько - два виграшу, два програшу. Зате інші виграли лише по одній зустрічі. Мабуть, щоб претендувати на перемогу в командному турнірі, трьох висококласних борців недостатньо ...
- Згоден. Візьмемо, наприклад, Миколу Айвазяна. Здавалося, перемогою на Київському турнірі він реабілітувався за провальний виступ на Гран-прі Яригіна в Красноярську. Але тепер черговий провал на Кубку світу. У перших трьох сутичках в Москві Микола відборовся ще гірше, ніж Стадник з Азізовим. Для мене загадка, що відбувається з Айвазяном. Людина претендує на перші ролі в збірній, а може геть-чисто провалити турнір за турніром.

Можливо, коли рівень змагань настільки високий, Микола не витримує морально. Разом з тим, у заключній для себе сутичці з азербайджанцем Алієвим Айвазян виглядав гідно. У цьому поєдинку Коля продемонстрував зовсім іншу, ніж у перших трьох зустрічах боротьбу. У будь-якому разі, середній рівень виступів Айвазяна мене не влаштовує. З такою боротьбою він не гідний представляти Україну на міжнародному рівні.

- Але ж очевидно, що всередині країни Айвазян дійсно найсильніший ...
- Це за умови, що вдома у представників до 55 кілограмів є конкуренція. Але її середній рівень не дуже високий. Приміром, Айвазян з Леденьовим тут борються один з одним, виграють змагання і думають, що міжнародний рівень приблизно такий же, як їх особистий. Але вони глибоко помиляються. Нехай беруть приклад з Федоришина, Стадника та Алдатова і доводять свою майстерність за кордоном.

В іншому випадку не варто ображатися, коли після перемог над слабкими суперниками в чемпіонаті та Кубку України не потрапляєш до складу збірної на першості Європи і світу. А зміст включати в команду борця, здатного пробороться одне коло? Країні це не потрібно. Бувають випадки, коли людина програє, а гідна називатися чемпіоном. Якщо людина намагалася, билася, але програла, я не скажу йому ні слова. Але якщо ти можеш боротися, але не робиш цього, то терпіти таке ставлення складно.

- У категорії до 74 кг на цей раз Україну представляв Джамбулі Цотадзе, що зайняв на Київському турнірі третє місце слідом за своїм співвітчизником Гією Чихладзе ...
- Гія їздив на чемпіонат світу. Зараз ми вирішили спробувати на такому рівні Цотадзе. Висновок? Джамбулі поки не вистачає ні досвіду, ні техніки, він володіє дуже мізерним арсеналом прийомів. Слабо. Я чекав від Джамбулі більшого. У будь-якому випадку, будемо пробувати. У Мінську на турнір імені Олександра Медведя возили ще одного третього призера «Київського міжнародного» Дмитра Рочняка. Подивилися, хто з цих хлопців краще бореться на виїзді і для участі в Олімпіаді-2012 оберемо найбільш гідного. Це стосується всіх неблагополучних для нас вагових категорій - до 55 кг, до 74 кг, до 96 кг, до 120 кг. Благо, в запасі є ще понад два роки часу.

- Напевно, більшого ви очікували і від представника категорії до 96 кг Павла Олійника ...
- Справді. Можу сказати, що Павло гідно виглядав у зустрічі з бронзовим призером Олімпіади-2008 Хетаг Газюмовим з Азербайджану. Також в актив Олійнику варто віднести чисту перемогу на туше над Амархаджі Махамедовим з Білорусі. Але турку Серхата Балчі і росіянину Георгію Кетоєву Павло не зумів протиставити нічого. Найімовірніше, Олійнику поки що не вистачає техніки і досвіду.

- На київському турнірі у вазі до 96 кг себе дуже добре проявив кримчанин Ілімдар Саїдов, який переміг всіх внутрішніх конкурентів - Олійника, Євгена Духина, Валерія Андрійцева. Програв він лише чинному чемпіону світу, олімпійському чемпіону Афін Хаджімурадов Гацалову з Росії. Можливо, на Кубок світу варто було повезти якраз Ілімдара?
- У минулому році Саїдов взяв участь у багатьох міжнародних стартах, зокрема, у Кубку світу та чемпіонаті Європи. За великим рахунком, там він себе не виявив. Ми не скидаємо його з рахунків, але повинні спробувати його конкурентів. Головна проблема всіх вище перерахованих вами борців - відсутність стабільності. Рівно, як Василь Федоришин, ці борці виступати поки не здатні.

- Щодо ваги до 120 кг ви вже дали зрозуміти, що Іщенко наразі не готовий до виступів на такому рівні фізично. Виходячи з цього, можливо, варто було спробувати на Кубку світу молодого В'ячеслава Музаєва, який на київському турнірі зайняв третє місце?
- Вані теж потрібно повернутися до минулі кондиції. Виходячи з цього, приємно, що Іщенко вдалося перемогти бронзового призера чемпіонату світу-2006 Руслана Шейхова з Білорусі (до речі, цьому борцю в різний час поступалися українці Саїдов, Тесьминецький і Андрійцев – авт.)

- Представник категорії до 84 кг Ібрагім Алдатов, травмувався на красноярському турнірі, вже відновився?
- Так, Ібрагім в обоймі і він претендує на місце в збірній на чемпіонаті Європи. Але хто сильніший на даний момент - Алдатов чи Данько - покажуть найближчі контрольні сутички.