thumb pub 1272968683

Андрій Пістун: «Жінки постійні у своїй непостійності»

04.05.2010

Вихованки Андрія Ігоровича завоювали дві бронзи на ЧЄ

Викладач кафедри атлетичних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури Андрій Пістун, за останні сім років п'ять разів ставав кращим тренером року з жіночої боротьби.


У минулому році успішно повернулася у великий спорт Людмила Балушка, завоювавши бронзу Чемпіонату Світу, а місяць тому в Баку, відразу ще двоє підопічних Пістуна (Олександра Когут та Юлія Остапчук) стали бронзовими призерка Чемпіонату Європи.


- Ви починали кар'єру тренера, працюючи з хлопцями, як так вийшло, що ви стали одним з кращих жіночих тренерів?
- Справді, у першому наборі у мене були хлопці, а потім, якось випадково так вийшло, що з'явилися дівчата. От я і почав, на свою голову розвивати жіночу боротьбу (посміхається - авт.).


- У чому відмінність роботи з дівчатами?
- Різниця не стільки в тренуваннях, скільки в психологічному аспекті. Тут зовсім інша психологія, інша фізіологія. Жінки постійні у своїй непостійності. У них на першому місці емоції. Тому так важливо, підвести їх до того, що б вони були психологічно готові до змагань. Це першочергове завдання.


- Жіночі тренера неоднозначно відносяться до спарингу з чоловіками. Яка ваша думка з цього приводу?
- Я вважаю, що постійні спарингу з чоловіками впливають негативно. Але час від часу можна проводити загальні тренування. Ми практикуємо подібне десь раз на місяць. Але робити це на постійній основі я вважаю не варто. У мене в групі зазвичай 12-14 чоловік, усі спортсменки найвищого класу.


- У Львові дуже сильна школа жіночої боротьби, в чому секрет?
- Це складно пояснити. Так, історично склалося, що у Львові почали займатися жіночої боротьбою одними з перших. Зараз дуже сильні борчині у Сумах. У Броварах з'явилися хороші спртсменки.


- Андрій Ігорович, чи потрібна, на вашу думку, клубна жіноча боротьба? Для спортсменок це був би корисний досвід чи зайва трата сил?
- Безумовно, що в Європі клубна боротьба потрібна. У Німеччині вже є Бундес ліга по жінкам, перша в світі. Звичайно, це корисний досвід. Просто у нас на сьогоднішній день не ті соціальні умови. Занадто складно знайти спонсорів, вони не зацікавлені у боротьбі. Всі гроші йдуть на футбол.


- Наскільки популярні або ж не популярні на сьогоднішній день «неолімпійські» вагові категорії?
- Звичайно дуже б хотілося, аби в Лондоні вже було сім вагових категорій. Зараз ми ще не особливо поділяємо олімпійська чи «неолімпійська» категорії, адже ще можливі зміни і ми виступаємо у всіх категоріях. Але за рік-два до Олімпіади дівчата зазвичай переходять в основні ваги і ми активно готуємося під Ігри.


- Чи заохочуєте ви переходи з категорії в категорію?
- Це дуже індивідуальні моменти. У кого як піде. Дорослі спортсменки рідко змінюють вагу. А от у кадетському спорті у нас мода ганяти вагу. Особисто я вважаю, що цього робити не варто. Адже рано чи пізно це вилізе боком на організмі спортсмена, а якщо ще додати до цього травми та інші жіночі моменти, то вплив дуже негативний.


- Чемпіонат Світу продемонстрував, що головні наші суперниці японки. Наскільки конкурентноздатні наші дівчата?
- На ЧС ми відстали від них всього на два очки. Єдиний недолік, що ми мало змагаємося з японками. Ми знаходимося в трохи закритому просторі і рідко зустрічаємося з аіатками. У них свої особливості підготовки, техніка трохи інша. І фізично вони відрізняються. У принципі, якщо б була можливість провести з ними збори або хоча б частіше зустрічатися на змаганнях, то ми цілком можемо з ними конкурувати. Що в принципі ми й робимо

Олександра Васильчук